Чистый лист

Я мамині руки до серця пригорну,
Відчую її подих і ніжно обійму.
Вона мене, як сонце – промінь,
Веде по всіх стежках життя,
Та я почую тихий гомін –
То справжня істина буття.
Навіщо живемо на світі,
Щоб матінку свою любити!
Її любов’ю дорожити,
І пронести крізь все життя.
А погляд ніжних тих очей
Приносить вдачу на весь день!
Її я все життя любити буду
І ці слова повік я не забуду!