Диета Дюкан. Часть 2.

Привет. У нас все очень сложно и страшно. Пришлось вчера убегать.
Самое страшное, что ударное крыло у них-это боевики, под предводительством одного авторитета, бандида, который воевал в Чечне на стороне Дудаева. И он вошел в эту Раду. Там руки по локоть в крови и они ничего не боятся.
Вот информация о предводителе протестующих по кличке "Сашка Белый", и он вошел в "Народный совет"

"Шановні організатори подібних "рейдів", а якщо до Ваших дружин, дітей, онуків почнуть приходити такі протестувальники, як Ви буде діяти? Хоча про що можна говорити, якщо одним з організаторів безчинств є Олександр Музичко, котрий має дуже неоднозначний послужний список: У 1994 році, під час першої чеченської війни, Музичко у Чеченській Республіці командував загоном УНА-УНСО "Вікінг", який воював у складі підрозділу польового командира Шаміля Басаєва, а також особистою охороною Джохара Дудаєва. У першій чеченській війні Олександр отримав позивний "Білий" і "Консул". Музичко став одним з трьох українських націоналістів (крім Степана Бандери та Олега Беркута), на чию честь були названі вулиці столиці Чечні місті Грозному. Також Сашко "Білий" отримав орден "Герой Нації" особисто від тодішнього президента бунтівної Чеченської республіки генерала Джохара Дудаєва. Після загибелі Дудаєва Олександр Музичко повернувся в Україну. У 1995 році через суперечку побився з відвідувачем кафе. Суд визнав Музичка винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою...
статті 101 Кримінального кодексу України — заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. У 1997 році київським правоохоронцям не вистачило доказів, аби довести причетність рівнянина до справи за фактом стрілянини в одному з київських розважальних центрів. З грудня 1999 по червень 2003 Олександр Музичко утримувався у Рівненському СІЗО. Його звинувачували у тому, що він та ще шість чоловіків вимагали гроші у бізнесмена. У січні 2003 року суд міста Рівне засудив "Білого" до трьох з половиною років ув’язнення. У квітні 2007 року Олександр Музичко керував охороною Рівненського ливарного заводу. А вже у 2009, під час сутички на заводі через боротьбу Валерія Канського та Валерія Марчука за крісло директора, Музичка звинуватили у причетності до силового захоплення підприємства. (Опубліковано vse.rv.ua Птн, 12/07/2013 - 15:0..."